Уперше в Україні проведено комплексне дослідження проблеми надання іноземній державі юрисдикційних імунітетів з урахуванням практики та законодавства іноземних країн. Окреслено перспективи розвитку законодавства України у цій галузі. Увагу приділено визначенню кола осіб, які мають право посилатися на імунітет, з'ясуванню умов, за яких державі надається імунітет від примусових заходів. Проаналізовано значення для подальшого розвитку теорії обмеженого імунітету та гармонізації практики країн прийняття Конвенції ООН про юрисдикційні імунітети держави та їх власності 2004 р., яка є першим універсальним міжнародним актом у сфері юрисдикційних імунітетів держави. З урахуванням сучасної теоретичної основи надання імунітету державі у приватно-правових відносинах та останньої практики держав обгрунтовано необхідність переходу законодавства України до використання положень теорії обмеженого імунітету шляхом прийняття окремого закону про імунітет іноземної держави.

Розглянуто питання історії зародження та формування міжнародно-правових положень, які регламентують науково-дослідницьку діяльність у водах Світового океану. Проаналізовано сучасне міжнародне та національне законодавство у цій галузі. Особливу увагу приділено правовому статусу науково-дослідних суден. Наведено рекомендації щодо подальшого вдосконалення міжнародно-правової регламентації морських наукових досліджень.